У попередній статті я розбирав, як оскаржувати податкове повідомлення-рішення. Але за 15 років адміністративної практики я переконався: найдешевший спір — той, якого не сталося. Більшість донарахувань, які потім роками оскаржуються в судах, можна було зняти ще на етапі перевірки або заперечень до акта — коштом кількох тижнів системної роботи замість двох років процесу. Ця стаття — про цей етап.
Після кількох років часткових мораторіїв податковий контроль повернувся до звичного режиму. ДПС оприлюднює річний план-графік документальних планових перевірок, і у 2026 році він охоплює кілька тисяч субʼєктів господарювання. Окремі обмеження зберігаються — зокрема для платників, податкова адреса яких на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій, а також певні преференції для учасників Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства («Клуб білого бізнесу»). Але для більшості середнього бізнесу правило просте: перевірка — питання часу, а не ймовірності.
01Чотири види перевірок і що з них справді небезпечне
Стаття 75 ПКУ розрізняє камеральні, документальні та фактичні перевірки. Для бізнесу вони мають різну «вагу»:
- Камеральна — проводиться в приміщенні ДПС на підставі даних декларацій та баз даних, без вашої участі. Найчастіше наслідок — штрафи за несвоєчасну реєстрацію чи подання. Але саме камеральна перевірка часто стає підставою для наступної, значно серйознішої позапланової
- Документальна планова — та, що включена до річного плану-графіка. Найглибша за охопленням: перевіряються всі податки за кілька років. Головне джерело мільйонних донарахувань
- Документальна позапланова — призначається за підставами, визначеними ст. 78 ПКУ (виявлені розбіжності, ненадання відповіді на запит, подання уточнюючої звітності, інформація про ризиковість операцій, ліквідація тощо). Вужча за предметом, але часто «прицільна»
- Фактична — без попередження, за місцем фактичного провадження діяльності: каса, РРО, ліцензії, оформлення працівників (ст. 80 ПКУ)
Дві останні категорії потребують окремої уваги. Позапланова перевірка майже завжди означає, що у ДПС уже сформована гіпотеза щодо конкретних операцій. Фактична — що ризик реалізується просто зараз, і реагувати треба в момент прибуття інспекторів.
02Ви в плані-графіку: десять днів, які не можна змарнувати
План-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на вебпорталі ДПС. Перше практичне правило для фінансового директора: перевіряти цей перелік на початку року і після кожного оновлення. Друге: про планову перевірку вас зобовʼязані попередити — копія наказу та письмове повідомлення вручаються не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення (ст. 77 ПКУ).
Ці десять днів — найцінніший ресурс усього процесу. Що в них треба встигнути:
- Подати уточнюючі розрахунки, якщо вони потрібні. Це критично: під час проведення документальної планової перевірки платник уже не має права подавати уточнюючі розрахунки за період, що перевіряється (п. 50.2 ПКУ). Вікно закривається в день початку перевірки — і закривається назавжди
- Провести експрес-аудит первинки за періодами, що перевіряються: договори, ТТН, акти, специфікації. Знайти розриви й відновити документи, які можна відновити законно, — до, а не під час перевірки
- Перевірити контрагентів періоду, що перевіряється, за відкритими реєстрами: хто з них ліквідований, має ознаки ризиковості, фігурує у кримінальних провадженнях. Саме ці операції ДПС дивитиметься першими
- Призначити відповідальну особу і визначити порядок комунікації з перевіряючими наказом по підприємству
- Проінструктувати персонал: усі питання перевіряючих — через відповідальну особу, жодних усних пояснень «від себе»
У моїй практиці є показова закономірність: компанії, які витратили ці 10 днів на підготовку, отримують акти з донарахуваннями у 2-4 рази меншими, ніж компанії з аналогічними операціями, що зустріли перевірку «як є». Різниця не в юридичних хитрощах — а в тому, що документи знайдені, впорядковані й подаються системно, а не хаотично шукаються під час перевірки.
03Допуск: три документи, які треба вимагати
Посадові особи ДПС мають право розпочати перевірку лише за умови предʼявлення (ст. 81 ПКУ):
- направлення на перевірку — з датою видачі, назвою органу, реквізитами наказу, найменуванням платника, метою, видом, підставами, датою початку і тривалістю, посадами та прізвищами перевіряючих, підписом керівника та печаткою;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службових посвідчень осіб, зазначених у направленні.
Непредʼявлення цих документів або їх оформлення з порушенням вимог є підставою для недопуску до перевірки. Але тут — головна пастка етапу.
Недопуск із будь-яких інших причин («у нас немає часу», «головбух у відпустці», «зателефонуйте пізніше») законом не передбачений і має жорсткі наслідки: він є підставою для звернення ДПС до суду щодо застосування адміністративного арешту майна платника (ст. 94 ПКУ). Тобто спроба «виграти час» перетворюється на арешт активів і зіпсовану переговорну позицію ще до початку спору.
Тому правило звучить так: недопуск — це юридичне рішення, а не емоційне. Він виправданий лише тоді, коли є конкретний дефект направлення чи наказу, і його доцільно приймати після консультації з адвокатом, зафіксувавши всі обставини актом за участю свідків. У решті випадків правильна стратегія — допустити перевірку і працювати всередині процедури.
04Строки: скільки це може тривати
Тривалість перевірок обмежена статтею 82 ПКУ й залежить від категорії платника:
| Категорія платника | Планова | Позапланова |
|---|---|---|
| Великі платники податків | до 30 роб. днів (+15) | до 15 роб. днів (+10) |
| Інші платники | до 20 роб. днів (+10) | до 10 роб. днів (+5) |
| Субʼєкти малого підприємництва | до 10 роб. днів (+5) | до 5 роб. днів (+2) |
| ФОП без найманих працівників* | — | до 3 роб. днів (+2) |
* за наявності умов, визначених п. 82.2 ПКУ. У дужках — максимальне продовження за рішенням керівника контролюючого органу.
Є ще один нюанс, про який варто памʼятати: якщо документи надаються менш ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, її проведення може бути додатково продовжене на три робочі дні. Тому тактика «завалимо документами в останній день» не працює — вона лише подовжує перевірку.
05Шість правил поведінки під час перевірки
Правило 1. Єдина точка комунікації
Усі контакти з перевіряючими веде одна призначена наказом особа (як правило, головний бухгалтер або фінансовий директор) — за потреби разом із адвокатом. Практика, коли інспектор ходить по відділах і «спілкується з людьми», створює найбільшу кількість проблемних пояснень.
Правило 2. Усе — письмово
Запит на документи — письмовий. Передача документів — за описом, у двох примірниках, з відміткою про отримання. Пояснення — письмові, підготовлені після аналізу питання, а не усні «на ходу». Це не прояв недовіри, а нормальна ділова практика, яка через рік стане вашою доказовою базою.
Правило 3. Копії залишаються у вас
Перед передачею документів робіть копії. Ви повинні мати повне уявлення про те, який саме масив опинився в матеріалах перевірки: без цього неможливо якісно скласти заперечення.
Правило 4. Пояснення — це процесуальний документ
Кожне письмове пояснення потрапляє в матеріали перевірки й цитуватиметься в акті. Формулювання «ми точно не памʼятаємо, документи, ймовірно, втрачені» здатне коштувати мільйони. Пояснення має бути точним, підкріпленим документами й перевіреним юристом.
Правило 5. Фіксуйте вихід за межі предмета
Перевірка обмежена предметом і періодом, зазначеними в наказі. Запити щодо інших періодів чи податків — привід для письмових уточнень із посиланням на наказ. Це не конфлікт, а дисципліна процедури.
Правило 6. Не намагайтесь «домовлятись»
Спроби неформально вплинути на результат перевірки створюють кримінальні ризики, незрівнянно більші за суму донарахувань. Єдиний робочий канал впливу на результат — якість документів і правова позиція. Про те, як розвиваються події, коли неформальні домовленості стають предметом уваги правоохоронців, я писав у контексті обшуків у компаніях.
06Акт перевірки: 10 днів, які вирішують долю ППР
Результати оформлюються актом (у разі порушень) або довідкою. Акт документальної виїзної перевірки складається та реєструється, за загальним правилом, протягом пʼяти робочих днів після закінчення строку перевірки. Підписання акта не означає згоди з висновками: ви маєте право підписати його із зауваженнями або зафіксувати відмову від підпису — на суть спору це не впливає.
Далі — ключовий етап, який більшість підприємств проходить формально. Порядок і строки такі (ст. 86 ПКУ):
| Дія | Строк |
|---|---|
| Подання заперечень, додаткових документів і пояснень | 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта |
| Повідомлення платника про місце і час розгляду матеріалів | 2 робочі дні з дня отримання заперечень |
| Розгляд матеріалів комісією з питань розгляду заперечень | 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень |
| Прийняття ППР за наявності заперечень | 5 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень |
Три речі, які варто знати про цей етап:
- Заперечення — це не скарга, а доказова робота. Разом із запереченнями подаються додаткові документи й пояснення, зокрема ті, що підтверджують відсутність вини або наявність обставин, які звільняють від фінансової відповідальності. Це ваш шанс закрити епізод документами, яких не вистачало під час перевірки
- Ви маєте право особисто брати участь у розгляді. Комісія — колегіальний орган, і присутність платника з адвокатом на розгляді суттєво змінює динаміку: аргументи, які на папері виглядають формальними, у діалозі знімають цілі епізоди
- Заперечення формують позицію для суду. Навіть якщо комісія їх не задовольнить, вони фіксують вашу правову позицію на найранішій стадії. Аргумент, вперше озвучений у суді через рік, виглядає слабше за аргумент, заявлений одразу після акта
Якщо за результатами розгляду ППР усе ж прийнято — далі працює процедура адміністративного та судового оскарження з власними жорсткими строками. Її я детально розібрав у статті про оскарження податкових повідомлень-рішень: там і 10 робочих днів на адміністративну скаргу, і виграшні позиції в адмінсуді.
До бюро звернулась торгово-виробнича компанія (обіг близько 90 млн грн) на другому тижні планової документальної перевірки. За результатами перевірки ДПС склала акт із донарахуваннями ПДВ та податку на прибуток на загальну суму понад 9 млн грн. Основні епізоди: «нереальність» операцій із трьома постачальниками сировини, безтоварність транспортних послуг та завищення витрат на маркетинг.
Робота будувалась у три етапи: (1) повний аудит акта з розкладанням донарахувань за епізодами й оцінкою судової перспективи кожного окремо; (2) підготовка заперечень на 60 сторінок із додатками — відновленими ТТН, складськими документами, розрахунками технологічних норм витрат сировини та звітами про результати маркетингових кампаній із підтвердженням приросту продажів; (3) особиста участь адвоката й фінансового директора в засіданні комісії з розгляду заперечень із розбором кожного епізоду.
Результат: комісія врахувала заперечення в частині двох постачальників та маркетингових витрат — донарахування зменшено на 6,1 млн грн. ППР прийнято на суму, що залишилась, і оскаржується в адміністративному порядку. Загальний строк роботи від звернення до рішення комісії — сім тижнів, без жодного судового засідання.
Висновок: три періоди, у яких вирішується все
Десять днів до перевірки. Останнє вікно для уточнюючих розрахунків і впорядкування документів. Використане — економить мільйони, пропущене — не повертається.
Дні самої перевірки. Дисципліна документообігу й письмова комунікація. Кожен документ, переданий без опису, і кожне усне пояснення — потенційний абзац в акті.
Десять робочих днів після акта. Найдешевша точка зняття донарахувань за весь процес. Заперечення, підготовлені як повноцінна правова позиція з доказами, у нашій практиці знімають від 30 до 70% сум ще до появи ППР.